Читать книгу Саботаж онлайн

3 страница из 106

Фалько перевів очі на сусідній стіл. Там, у натовпі зівак, стояла Малена Ісаґіррі і здалеку стежила за подружжям. Зустрівшись із нею поглядом, він ледь помітним жестом торкнувся годинника на лівому зап’ястку, і вона злегка кивнула головою. Тоді Фалько нібито випадково підійшов до неї. Малена була доволі привабливою: повненька, років тридцяти, правильні риси обличчя, коротке, завите за модою волосся, великі чорні очі. Їй неабияк личило вечірнє вбрання – біла шифонова сукня античного стилю від мадам Ґрес.

– Вони весь час стирчать тут, – сказала вона.

– Бачу. Жінка багато програла?

– Як завжди. Фішки ціною п’ятнадцять тисяч франків. Одна за одною.

Фалько іронічно посміхнувся. Едурне Ламбаррі де Солоґастуа дуже полюбляла бакара – так само, як коштовності, норкові шуби та все, на що можна було витратити гроші. Аналогічні вподобання мали дві її доньки, Ізаскун та Аранча – гарненькі й легковажні басконки (вони вочевидь танцювали в «Мірамарі», як зазвичай робили о цій порі). Фалько знову позирнув на годинник. Двадцять хвилин по одинадцятій.