Читать книгу Необхідні речі онлайн

124 страница из 276

Міс Реткліфф поклала йому в долоню шматочок крейди. Він відчув дрібний електричний розряд, коли їхні долоні торкнулися.

– А тепер, – строго сказала вона, – п’ятсот разів напиши на дошці: «Я ЗАКІНЧУ ОПЛАТУ ЗА СВОЮ КАРТКУ СЕНДІ КОУФЕКСА».

– Так, міс Реткліфф.

Він почав писати, стоячи навшпиньках, щоб дотягнутися до верхівки дошки, відчуваючи доторк теплого повітря до голих сідниць. Він дописав «ЗАКІНЧУ ОПЛАТУ», коли відчув, як гладенька м’яка долоня міс Реткліфф обхопила його твердий пеніс і почала легенько його посмикувати. На мить здалося, що він знепритомніє, так то було приємно.

– Пиши-пиши, – суворо промовила вона з-за спини, – і я продовжуватиму.

– М-міс Ре-ре-реткліфф, а що мої ско-скоромовки? – запитав Слопі Додд.

– Заткнися, або я по стоянці тебе розкатаю, Слопі, – прошипіла міс Реткліфф. – Лиш пискнути, як свиня, встигнеш.

Розмовляючи, вона не припиняла смикати Браянів інструмент. Він уже стогнав. Знав, що це неправильно, але як же приємно. Це був чистий непідробний кайф. Саме те, чого він потребував. Саме те.