Читать книгу Кат онлайн

4 страница из 129

– Старша інспекторко, загинула людина! – проревів він.

Бакстер не відсахнулася.

– Багато людей загинули… внаслідок того, що сталося, – пробурмотіла вона, а тоді заговорила з отрутою в голосі: – А ви чомусь неначе заповзялися змусити всіх гайнувати час на тривогу через єдину людину, яка на це заслужила!

– Ми питаємо про це, – втрутився Еткінс, намагаючись розрядити ситуацію, – тому що поряд із тілом було знайдено певні докази… релігійного характеру.

– Які міг залишити хто завгодно, – сказала Бакстер.

Двоє чоловіків перезирнулися. Вона здогадалася, що це означає: вони дечого їй не розповідають.

– Ви маєте якусь інформацію про поточне місцеперебування спецагента Руша? – запитав її Сінклер.

Бакстер шумно видихнула.

– Наскільки мені відомо, агент Руш мертвий.

– Ви справді хочете грати в це саме так?

– Наскільки мені відомо, агент Руш мертвий, – повторила Бакстер.

– Отже, ви бачили його ті…

Докторка Престон-Голл, психіатриня-консультантка столичної поліції й четверта людина, яка сиділа за маленьким металевим столиком, голосно прокашлялася. Сінклер замовк, уловивши негласну пересторогу. Відкинувся на спинку стільця й показав жестом на дзеркальне вікно. Еткінс нашкрябав щось у своєму зачуханому блокноті й пересунув його на той бік столу, до докторки Престон-Голл.