Читать книгу Кат онлайн
8 страница из 129
– Я хотіла б негайно піти, – сказала Бакстер лікарці.
– Звісно, ви можете піти, – різко відповіла докторка Престон-Голл.
– Є якась причина, з якої ви не можете спершу відповісти на це просте запитання? – Сінклерові слова розійшлися по кімнаті звинуваченням.
– Гаразд. – Бакстер набула гнівного вигляду. – Я відповім.
Замислилася, що їй відповісти, а тоді перехилилася через стіл, зазирнувши американцеві в очі.
– Бога… не… існує, – самовдоволено всміхнулася вона.
Еткінс пожбурив ручку через увесь стіл, а Сінклер підвівся, гепнувши металевим стільцем об підлогу, і вилетів з кімнати.
– Незла робота, – втомлено зітхнув Еткінс. – Дякую за співпрацю, старша інспекторко-детективе. Тепер ми закінчили.
За п’ять тижнів до того…Розділ 1
Середа, 2 грудня 2015 року. 6:56
Замерзла річка рипіла й тріщала так, неначе переверталась уві сні під іскристою столицею. Велика земля тимчасово возз’єдналася з острівним містом, і різні судна, застряглі в кризі й забуті, мало-помалу тонули в снігу.
Сонце, поволі зійшовши над захаращеним обрієм і омивши міст жовтогарячим світлом, кинуло різку тінь на лід унизу; у снігу, під показною аркою, утворився справжній дротяний каркас, павутиння ниток, у які за ніч дещо втрапило.