Читать книгу 11/22/63 онлайн

53 страница из 325

Він кивнув на газету:

– Цього достатньо чи мені треба ще націдити тобі якоїсь газировки?

– Будь-чого холодного, окрім «Моксі», – почув я власний голос.

На це Френк 1.0 усміхнувся:

– Облиш, синку. Скажімо, як ти щодо кореневого пива[46]?

– Гарно звучить.

Авжеж, це вже втішало. Глотка в мене пересохла, а голова пашіла. Почувався я, немов у гарячці.

– П’ять чи десять?

– Перепрошую?

– За п’ять чи за десять центів пиво? – він промовив це на мейнський манер: «пийвоа».

– О, за десять, я гадаю.

– Ну, а я гадаю, що ти гадаєш правильно. – Він відкрив холодильник для морозива й дістав звідти запотілий кухоль, розміром майже як глечик для лимонаду. Наповнив його з крана, і я почув запах кореневого пива, густий і дужий. Він змахнув піну з верху держаком дерев’яної ложки, а потім вже долив по вінця і поставив кухоль на шинквас. – Ось, маєш. За пиво й газету вісімнадцять центів. Плюс пенні для губернатора[47].

Я подав йому одну з вінтажних доларових банкнот Ела, і Френк 1.0 відрахував мені решту.

Я сьорбав крізь піну на вершечку і чудувався. Пиво було… цільним. Наскрізь смачним. Не знаю інших слів, якими можна було б це краще пояснити. Цей вже п’ятдесят років неіснуючий світ тхнув гірше, ніж я міг собі уявити, але смакував набагато-багато краще.