Читать книгу 11/22/63 онлайн

60 страница из 325

– А ви не з нашого штату, правда? – запитав Френк.

Акцент у нього був не такий суворий, як у батька. «Либонь, більше дивиться телевізор, – подумав я. – Ніщо не розмиває так регіональний діалект, як телевізор».

– Авжеж, – підтвердив я.

– Дивно якось, бо можу закластися, що мені чується у вашій вимові наша янківська гугнявість.

– Це від юперів, – сказав я, – ну, знаєте, Верхній півострів[55]?

От чорт, сплохував, Верхній півострів це ж у Мічигані. Але, схоже було, ніхто з них на мою похибку не звернув уваги. Юний Френк взагалі уже відвернувся, почавши мити посуд. Вручну, зауважив я.

– Зелений фронт – це винна крамниця, – пояснив Анічетті. – Прямо через дорогу, якщо бажаєш прихопити з собою пінту чогось.

– Гадаю, випитого кореневого пива мені цілком вистачить, – сказав я. – Це я просто так цікавився. Прощавайте, гарного вам дня.

– І тобі також, друже, повертайся до нас, побачимося.

Я пройшов повз заклопотане вибором фруктів тріо, при цім кивнувши їм: «Леді». Ет, жаль, не мав я на голові капелюха, а то б ще й торкнувся його крисів. Такого капелюха, як ото в старих фільмах.