Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

1 страница из 77

© Іргізова Ю. Г., 2021

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2022

* * *

– Боярин приїхав.

Радислава – єдина донька заможного боярина Пилипа Довгодума, родича самого вельможного князя Данила Галицького, – вся стрепенулася від цих слів мамки своєї Мокрини й підхопилася легкою пташиною з лави. Карі, темно-коричневі її, гарні та великі очі так і засяялися, а тонкі, проте сильні ручки ухопилися схвильовано за товсту косу лискучого волосся каштанового кольору. Стільки часу чекала вона на заповітну цю хвилину, коли нарешті зможе ж побачити боярина Мстислава Борисовича, за котрого просватував її батечко й про вроду котрого землями Галицько-Волинського князівства ширилися захоплені оповідки! Принаймні брати самої Радислави не раз промовляли об тім, що боярин цей з Переяславських земель уже не перший рік вважається чи не найвродливішим чоловіком Київської Русі. А вже яким хоробрим він був… справжнім лицарем, про зустріч з яким так мріється ніжне дівоче серце. Походився Мстислав Борисович з роду В’яженичів, котрі володарювали землями південніше від Києва, й мав від померлого батька спадком два маєтки поряд Дніпра та річки Псел. За словами батечка, землі там були дещо дикі й не раз охоплені вогнем від набігів монгольської орди, маєтки В’яженичів палали теж не одного разу, та завжди відбудовувалися знову. Й Радислава мислила собі – це ж скільки сміливості треба мати людині, щоб жити в тім дикім краю й майже не страшитися навал орди. Ще не знайома з нареченим, вона вже відчувала захоплення тим мужнім лицарем, з котрим батько зустрівся під час своєї подорожі до Києва. Батечко їздили разом з князем Данилом у справах князівства й на обіді в одного боярина й познайомилися з боярином Мстиславом Борисовичем. Хтось жартома прокричав, що молодший з братів В’яженичів шукає собі нареченої, а князь Данило також наче жартома, а наче й справді прокричав у відповідь, що кращої дружини від єдиної доньки його товариша Довгодума по всій Русі не знайти. І В’яженич несподівано зацікавився… Ось так, з ласки самого князя, й знайшлася для Радислави доля. Між батечком та В’яженичем було домовлено, що боярин приїде свататися за місяць і коли сподобається самій Радиславі, то й з весіллям баритися не стануть. І цілий цей місяць Радислава потерпала від цікавості таки побачити нарешті Мстислава Борисовича, мріяла в темні години, коли покладалася спати, про зустріч свою першу з боярином. Як він з’явиться при маєтку, спішиться з коня свого баского, у свиті, шитій шовком золотавим, та плащі-корзно з коштовною застібкою на однім плечі, що приховує сильне та мужнє його тіло, й вітер, налетівшись несподівано, торкнеться його золотавого волосся. Увійде до зали великої, й там уже на нього вона чекатиме з нетерпінням. Він підійде ближче, зазирне до очей уважним поглядом очей своїх, і їх обох відразу ж, в одну хвилину захопить почуття, яке матінка з батечком звуть коханням і яке поєднує її батьків уже так багато років…