Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

4 страница из 77

– Батько кличуть тебе знайомитися з нареченим.

Радислава підійшла до мами й міцно обійняла неньку.

– Матінко… а який він?

Та посміхнулися.

– Боярин Мстислав Борисович? Він і справді дуже вродливий, як про нього й говорили, а вже який вихований та красномовний! Та що я буду тобі переповідати? Ходімо, й ти сама все побачиш. До того ж батько твій чекає на твою відповідь, аби розпочати приготування до весілля, яке вже погодили святкувати в Пересопниці.

Радислава повільно посміхнулася. Як пощастилося їй мати такого люблячого батечка, котрий пообіцявся їй, що не стане неволити її до шлюбу з нелюбом, з людиною, котра не припаде їй до вподоби, а віддасть заміж лиш за того, на кого вона сама згодиться. Й боярин же Мстислав Борисович був не першим, хто сватався до єдиної доньки заможного боярина Пилипа Довгодума. До нього траплялося багато гідних бояр, котрі начуті були про вроду єдиної доньки заможного Довгодума й приїздили або самі до Пересопниці, або ж домовлялися про сватання через родичів чи ще когось. І Радислава, привчена ще з самого дитинства до думки, що неодмінно настанеться такий день, коли вона має буде виконати святий обов’язок і стати дружиною гідному боярину, все ж не могла ніяк погодитися на шлюб з котримсь із тих, хто приїздив до Пересопниці раніш. Хоча й принадні з лиця, й досить вродливі – та не викликав жоден у ній того бажання, аби полишитися з ним на все життя поряд, аби прожити до самого скону одного з них, коли тільки смерть буде спроможною розірвати той союз, освячений вінчанням. А ось з боярином Мстиславом Борисовичем все було якось інакше… Тільки був приїхав батечко з Києва й розповів їй про перемовини з В’яженичем стосовно шлюбу між ними, так і втратила вона дивом спокій. Незбагненим чином саме цей незнайомий боярин зачепив у її душі та серці незнані почуття, й саме на його приїзд чекала з нетерпінням та цікавістю.