Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

59 страница из 77

Й ось Мстислав так спокійно говорить об тім, що до них на гостину їде ординець – небіж великого хана тих жорстоких дикунів, під володарюванням котрих уже стільки часу стогнеться Русь свята.

Вона навіть не уявляла, як зможе витримати приїзд того ординця.

Переживання ті дещо витруїли з серця Радислави біль від почутого вночі, але це не означало, що вона отримала полегшення. Ні, біль все ще ятрив юне серце, просто заробився не таким занадто гострим і його можна було вже перетерпіти. Ледь не всю днину провешталася вона великим двором, намагаючись позбутися болю та страху від приїзду ординців, а коли почало вечоріти, відмовилася від вечері й пішла у свою світлицю. Маєток та дім, котрим зробилася вона господинею, полишили її геть до себе байдужою. Вона не відчувала себе в цих стінах господинею, й цей будинок не надавав їй відчуття затишку та оселі. Чужою та майже зайвою почувалася вона в цих стінах, і прохолодне невдоволення Мстислава лиш посилювало це відчуття. Серце просилося в Пересопницю – до любих матінки та батечка, але вона поки не могла бути підвладною забаганкам свого серця. Заради матінки має перетерпіти цю холодність мужа, котрого ще декілька днів тому кохала так сильно, а зараз… Зараз Радислава й сама не відала, що відчуває до Мстислава, та знала одне певне – того почуття, що панувалося нею відразу ж після весілля, вже не має в серці своїм. А Мстислав, мов намагаючись остаточно витруїти з серця її залишки того кохання, ввечері завів знову розмову про приїзд Устинії.