Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

55 страница из 77

Мстислав зустрів її похмурим поглядом.

– Доброго тобі ранку, жоно моя, – все ж привітався він, продовжуючи дивитися невдоволено, й навіть зле, й Радислава добре розуміла його злість. Й у відповідь на злість ту посміхалася сонячно й непровинно, відчуваючи незнайоме раніш вдоволення від його злості.

– Й тобі доброго ранку, муже мій.

Мстислав повагався, але все ж запитався:

– Не передумала стосовно запрошення Устинії?

Радислава знову посміхнулася.

– А чому це я мала передуматися?

Муж її змовчав, нічого не відказав на це запитання, тільки ж позиркнув так, мов поличником почастувати був зарадий, і нахилився до миски з тушкованим м’ясом та овочами. Радислава, відчувши себе на продиво гарно від цієї невеликої перемоги над В’яженичем, і собі присіла трішки попоїсти. А вже за хвилину шматочок зайчатини ледь не застрягнув був у неї в горлі, коли Мстислав досить спокійно сповістив:

– На світанку прибув посланець… до нас завтра завітають ординці.

Радислава закашлялася й вирячилася на нього в невимовнім страху.