Читать книгу Просто гра онлайн
16 страница из 86
– Доброго дня! – привітався Ілля.
Наталія помітила, як зарожевіли кінчики його вух.
– Мамо, познайомся, це – Ілля! – сказала Наталія.
– Алла Володимирівна, – відрекомендувалась жінка, кинувши оцінний погляд на юнака.
– Дуже приємно, – промимрив Ілля й поспішив до виходу.
Наталія провела Іллю на подвір’я.
– У мене батьки хороші, – сказала йому дівчина. – Упевнена, що ти їм сподобаєшся!
– Якби ж то, – зітхнув він, згадавши охайну жінку з високою зачіскою, від якої пахло дорогими парфумами.
Розділ 3
Після того як Ілля побував у будинку, де жила Наталія з батьками, хлопець занепав духом. Лише тоді він зрозумів, яка між ними прірва. Він щиро кохав дівчину, був впевнений, що вони одружаться, але великий будинок повернув його на грішну землю, де він ледь-ледь зводив кінці з кінцями, а Наталія розкошувала й мала все, що забажає.
«Що я їй можу дати?» – гризла його думка.
Батько Іллі загинув десять років тому – його збила автівка, коли повертався з нічної зміни. Відтоді хлопець став опорою матері та молодшому брату. Після школи пішов навчатися у ПТУ на автослюсаря, закінчив курси водіїв, хоча навчався добре. Йому пощастило – вдалося влаштуватися на роботу в автомайстерню, хоча й за мізерну зарплату. Мати ходила на роботу, але зарплату то затримували на кілька місяців, то видавали частинами. Грошей, які Ілля заробляв, вистачало хіба що на скромне харчування та на те, щоб кілька разів на місяць зводити свою дівчину в кіно. Квіти він Наталії не міг купити, тому перед зустріччю доводилося красти на клумбі. Важче було взимку, але тут виручала його хрещена: у неї знайома торгувала квітами на ринку, тож іноді могла з великою знижкою продати квіти, які уже були на межі загибелі.