Читать книгу Просто гра онлайн

12 страница из 86

Наталія ладна була розревітися. Вона була розгублена, невпевнена в собі. Такою Іра її ніколи не бачила. Ірині крутилося на язиці сказати, що ось тепер зрештою правда відкриється і Алла Володимирівна буде не в захваті від її брехні, але дівчина поглянула на похнюплену подругу і стрималася. Вона сіла поруч, взяла її за руку.

– Ілля не відмовиться від тебе, коли про все дізнається? – спитала тихо.

– Ні! Ти що?!

– Ти впевнена?

– Стовідсотково!

– Тоді все не так вже й погано, як здається на перший погляд. Ти поговориш з ним, потім – з батьками, одружитеся, і народиш дитинку в законному шлюбі, – почала заспокоювати Ірина.

Від її слів на душі в Наталії трохи відлягло.

– І справді, – промовила вона, вислухавши подругу, – нічого страшного немає. Ну не планувала я народжувати, поки не закінчу навчання, але так сталося! Мої плани змінили деякі корективи, зсунувши намічений графік, але це не смертельно. Так?

– Звичайно! Головне, щоб твій Ілько не злякався. Ти поговори з ним, не відкладай розмову, – порадила Іра.