Читать книгу Просто гра онлайн
18 страница из 86
На вечерю лише смажена на олії картопля та порізаний на четвертинки огірок. Хотів їсти, як собака, а сів – і в глотку нічого не лізе.
– А ти не отримав зарплату? – запитала жінка.
– Ні. Мені на завтра потрібно, я обіцяв Наталії піти з нею на дискотеку.
– Можу дати, але тоді не дотягнемо до моєї зарплати.
– Я віддам наступного тижня, випрошу в господаря, – пообіцяв Ілля.
– Синку, то, звичайно, не моя справа, – промовила обережно жінка, сідаючи навпроти сина, – Наталія дуже гарна дівчина, але ж ти розумієш, що вона не нашого поля ягода? Хто ми і хто вона? Небо і земля!
– Мамо! І ти туди ж! – образився Ілля і кинув виделку на стіл. – Дякую! Наївся по саме горло!
Розділ 4
Наталії наснилися жахіття. Вона бачила Іллю, хотіла до нього підійти, але ноги виявилися важкими, стопудовими. Вона кликала його, а хлопець дивився на неї з ненавистю і потроху віддалявся. Наталії вдалося зрушити з місця – і вона побігла. Ілля віддалявся все далі, вона ж не помітила тріщини в землі, ще крок – і зірвалася, полетіла в темну прірву.