Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

13 страница из 95

– Отже ти, Бетті, вважаєш, що бути леді означає тільки можливість власною працею заробляти собі на прожиток?

– Так, – відповіла я. – Адже є ж у місті одна пані… Вона лагодить мережива і капелюшки, не відмовляється брати прання. Але вона леді, і всі кличуть її місіс!

– Яка ж ти дурненька, – усміхнулася моя наставниця. – Такою леді стати легко: про неї йде погана слава. Адже в неї двоє незаконних чоловіків.

Нічого не зрозумівши, я все одно продовжувала торочити своє.

Коли мені виповнилося десять років, я вже стала схожою на маленьку панночку, серйозну і чинну. Мені було приємно, коли мене називали гарненькою і передбачали, що я виросту справжньою красунею. Однак схвальні відгуки і доброзичливі погляди не розпестили мене. Усі гроші, які мені часто дарували, я віддавала господарці притулку. А та незмінно витрачала їх на мене: купувала мені гарні чепчики, сукні, білизну і рукавички, – і я завжди була охайно вдягнена. Утім, якби на мені було навіть лахміття, воно все одно виглядало б чистим, адже я сама прала свої речі.