Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

17 страница из 95

* * *

Того ж вечора я мала вирушити світ за очі – у мене не було ані даху, ані шматка хліба. Але, вочевидь, чиясь добра душа зглянулася наді мною. Хтось із сусідів дав знати про те, що сталося, тій пані, у родині якої я гостювала, – і вона відразу прислала за мною служницю. Я миттю зібрала свої нехитрі пожитки і з радісним серцем вирушила до неї. Жах мого безвихідного становища так на мене вплинув, що про те, аби стати леді, я вже не мріяла і охоче б погодилася виконувати будь-яку роботу, яку тільки дадуть.

Однак моя великодушна пані готувала для мене іншу долю.

Можливо, цьому сприяли чутки, що миттю прокотилися містом: виявляється, дружина мера й інші шляхетні пані також хотіли поселити мене і були вельми ображені. Але моя благодійниця і її доньки навідріз відмовилися мене відпускати. Ну, а мені нічого іншого й не треба було.

Я прожила в цьому прекрасному будинку до сімнадцяти з половиною років.

Ці роки були настільки корисні для мого виховання, що краще і уявити важко: дочок моєї пані навчали танців, французької мови, письма, музики і гарних манер. І хоч до мене не були приставлені вчителі, як до панночок, однак я, наслідуючи їх і випитуючи тонкощі, навчилася всього нітрохи не гірше за них. А співала я навіть краще – у мене був приємний сильний голос. Коли у панянок у кімнаті з’явилися клавікорди, вони охоче почали давати мені уроки. Так було і з танцями.