Читать книгу Мюнхен онлайн

59 страница из 98

Наразі я прошу вас дотримуватися спокою в очікуванні подій кількох найближчих днів. Поки війна не почалася, завжди є надія, що її можна уникнути, і вам відомо, що я працюватиму задля миру до останнього. Доброї ночі.

Зелений вогник згас.

Чемберлен глибоко зітхнув й обм’як у кріслі.

Вілсон схопився першим. Він ішов до прем’єр-міністра й неголосно аплодував.

– Дозволю собі сказати, що це було справді чудово: ні запинань, ні невпевненості.

Досі Леґат не бачив на обличчі прем’єр-міністра усмішки. Вона відкрила рівний ряд жовтувато-сірих зубів. Він по-дитячому тішився похвалою.

– Справді все гаразд?

– Тон вибрано чудово! – сказав Галіфакс.

– Дякую, Едварде. Дякую всім! – Загальна подяка включала і Леґата, і технічний персонал Бі-бі-сі. – Виступаючи по радіо, я завжди використовую один прийом: намагаюсь уявити, ніби звертаюся душевно, як до друга, лише до однієї особи, що сидить у своєму кріслі. Сьогодні увечері зробити це було важче, звичайно, бо я знав, що звертаюся ще до однієї особи, яка сиділа в цьому приміщенні в тіні. – Чемберлен відпив ковток води. – До гера Гітлера.