Читать книгу Мюнхен онлайн

89 страница из 98

«Тільки-но подивіться, як Святий Лис заплутує сліди, – думав Леґат. – Хвилину тому – за війну, тепер – за мир».

Чемберлен сказав:

– Дякую, міністре. – Тон у нього був прохолодний; зрозуміло, він не пробачив Галіфаксові. – Вам мої переконання відомі. Я маю намір працювати задля миру до останнього моменту. – Він озирнувся через плече, щоб глянути на годинник. – Час спливає. Мені слід підготуватися до завтрашнього виступу в парламенті. Безперечно, доведеться піти далі, ніж у сьогоднішньому вечірньому радіовиступі. Палату громад слід поінформувати про наше попередження Гітлеру, зроблене вранці. Пропоную спільно домовитися про риторику мого виступу.

Упіймавши погляд Леґата, прем’єр кивнув йому, даючи знак підійти:

– Розшукайте, будь ласка, примірник учорашньої промови Гітлера. Принесіть його мені після засідання кабінету.

Єдина версія промови Гітлера, яку Леґату вдалося роздобути, була опублікована в ранковому випуску «Таймс». Він сидів за своїм столом і руками розгладжував шпальти власного примірника газети. Здавалося, минула вічність, відколи він сидів у ресторані «Ріца» й чекав на Памелу. Г’ю згадав раптом, що обіцяв подзвонити їй у село. Поглянув на телефон. Мабуть, уже надто пізно. Діти, напевно, у ліжку, а Памела – випила зайвий коктейль і посварилася з батьками. Страхіття нинішнього дня далося взнаки: зіпсований обід, робітники в Ґрін-парку, повітряні кулі над Темзою, протигази для дітей, автівка, що від’їхала від торця на Норт-стріт… А завтра буде ще гірше. Завтра німці почнуть мобілізацію, а його викличе на допит таємна служба розвідки. Тих хлопців спекатися не так просто, як Кедоґена. У них є досьє на нього.