Читать книгу Мюнхен онлайн

93 страница из 98

Чи буде війна, чи ні, а вогні на Потсдамер Пляц ще горіли. Баня Хаус Фатерланд з його кінотеатром УФА й величезною кав’ярнею освітлювалася візерунками з чотирьох тисяч лампочок. Навпроти бані на ілюмінованому рекламному щиті – актор-кінозірка з блискучим чорним волоссям та обличчям заввишки десять метрів палив македонську сигарету «Перфект».

Хартманн почекав, поки проїде трамвай, потім перейшов вулицю й пішов до Банхоф Ванзее. Через п’ять хвилин він уже сидів у приміській електричці й мчав крізь ніч на південний захід. Під стук коліс йому ніяк не вдавалося позбутися відчуття, що за ним стежать, хоча його вагон – він сів до останнього – був порожній, якщо не рахувати пари п’яниць та штурмовика, який читав «Фолькішер Беобахтер». П’яниці вийшли в Шонебергу, віддавши йому чолом на виході, і залишився тільки штурмовик. Міські вогні пригасали. Навколо, подібно таємничим озерам, розлилася пітьма. Хартманн здогадався, що це парки. Час від часу електричка здригалась і розпорскувала блакитні спалахи електричних іскор. Вони зупинялися на станціях Фріденау та Фоєрбахштрассе – автоматичні двері відчинялися на порожні платформи. Нарешті на під’їзді до Штеґліца штурмовик склав газету й підвівся. Ідучи до дверей, він зачепив Хартманна. Від нього відгонило потом, пивом і шкірою. Він устромив великі пальці за ремінь і звернувся до Хартманна. Набрякле тіло гітлерівця в коричневому мундирі погойдувалося в такт електричці; він нагадав Паулю грубу лялечку, що ось-ось розкриється.