Читать книгу Право на вбивство онлайн

60 страница из 92

Слідчий уважно роздивився територію: перед кожним під’їздом стояли одна-дві автівки, трішки подалі припаркованими були ще з десяток, для яких не лишилося місця ближче. Єгор пройшовся повз кожну й перевірив номерні знаки. Жодна з них не належала вбитому. Слідчий зупинив перехожого й поцікавився наявністю платної стоянки неподалік. Чоловік у ватно-марлевій пов’язці (дехто з мешканців міста почав носити маски, побоюючись зараження на Covid-19) запевнив, що якщо така і є неподалік, то йому про це нічого невідомо.

«Ну ось, машина таки зникла. Бажання заволодіти чужим майном – ще один мотив до вбивства», – замислився Скляр і потер чоло – допомагало розслабитися. Втома почала давати про себе знати.

Єгор озирнувся, почувши веселий жіночий сміх. Молода пара поверталася з супермаркету, кожен тримав в обох руках напхані пакети з продуктами. «Панічні закупи перед карантином», – збагнув слідчий. Він і собі мав намір закупитися ввечері, проте колеги попередили про величезні черги в усіх продуктових магазинах. Найбільше люди купляли алкоголь і туалетний папір. Хлопець з дівчиною повільно віддалялися, весело щось обговорюючи. Час від часу хтось із них вибухав заразливим сміхом. І Скляр, сам того, не бажаючи, кілька разів усміхнувся, хоч навіть і не уявляв, про що ті балакали.