Читать книгу Право на вбивство онлайн

62 страница из 92

«Хм… можна».

Він взяв телефон і перевірив, котра година: скоро дівчина прокинеться й збиратиметься на роботу. Тільки поки він все одно не телефонуватиме й не писатиме: спершу має досконало все продумати.

Чоловік пригадав, як напередодні позбувся ще одного приятеля. Тоді теж пішло не за планом: хлопець невчасно озирнувся – у момент, коли ніж мав вгрузнути в його спину. Довелося кілька разів вгатити по обличчю й тільки потім завершити почате.

Він скривився, пригадуючи бійку. На щастя, на кісточках правиці не лишилося слідів – ні синців, ні збитих ран, лише почервонілості. Якщо раптом доведеться спілкуватися з поліцією, вони не помітять.

У новинах (теж вчора) з’явилася інформація про знайдене тіло Андрія. Імені, звісно, не повідомляли, та потреби в цьому не було. Якщо вірити журналістам, особу поки не встановили. Він не сподівався, що його так швидко знайдуть, та новиною зовсім не переймався: слідів він, без сумніву, не лишив – роки навчання в школі поліції не минули даремно. Хай навіть він швидко покинув службу, та потрібних знань не розгубив.