Читать книгу Право на вбивство онлайн

64 страница из 92

– Ти хоч спав сьогодні?

– Трохи, – коротко сповістив Скляр, повертаючись до реальності.

Озирнувся й втомлено усміхнувся Жені.

Він страшенно любив оці ранкові хвилини перед початком робочого дня, коли ні Гочмановського, ні Гусейнова в кабінеті ще не було. Натомість вони з Кир’яхом пили каву й балакали на різні теми. Інколи до них приєднувався Войтюк, проте сьогодні оперативник телефоном повідомив, що запізниться через проблеми з донькою.

– Єгоре, так не можна, – відпив оперативник своєї кави. Від задоволення він заплющив очі, насолоджуючись новим, донедавна незнаним смаком. – Де ти купив цю каву? Я такої смачної ще не куштував.

– Не скажу. Це буде моєю таємницею, – широко усміхнувся Скляр.

– Радий, коли ти усміхаєшся. Це так рідко буває, Єгоре.

Скляр зітхнув, врешті всівся на своє місце навпроти оперативника. Взяв до рук своє горня й сьорбнув кави. Гарячий напій робив його пробудження швидшим та приємнішим. Як і минулої ночі, він зміг заснути під ранок, тож тепер почувався розбитим.

– Ти ознайомився з тим, що знайшов Войтюк? – Єгор кивнув на аркуш А4, який йому вчора ввечері приніс молодий оперативник.