Читать книгу Право на вбивство онлайн
74 страница из 92
– Звідси до міста доволі далеко. Хочеш сказати, він пішки пішов?
Войтюк звів брови.
– Більше слідів машин тут поки не знайшли, – Войтюк провів Кир’яха по території, вказуючи на відбитки на землі. – Натомість є сліди невідомої особи. Судячи з розмірів, це чоловік. Хоча напевне сказати важко – все розмите. Якби земля не була вологою, ми б отримали щось більш чітке.
– Та ми тут нічого не отримаємо, – розчаровано проказав старший оперативник. – Не бачу жодного чіткого сліду. Це можуть бути як жіночі, так і чоловічі сліди.
– Думаєш, вбивця жінка? – здивувався Льоша.
– Чисто теоретично, звісно, можливо, проте не думаю, що жінці б вдалося вбити здорового міцного хлопця, заховати його тіло, а потім ще й машину. Надто якось все складно.
– Є відбитки! – несподівано вигукнув експерт. Чоловік просунув крізь вікно машини свою напівлису голову й тріумфально подивився на оперативників. – Ба більше, ми ще й ДНК матимемо, – криміналіст вийшов з машини, у правій руці він тримав пінцет і дивився на нього так, немов ця річ як мінімум золота.