Читать книгу Небажаний гість онлайн

60 страница из 83

Девід із жалем думає про Ґвен. Треба ж було її подрузі виявитися журналісткою «Таймс». Решту вихідних він триматиметься від них подалі. Не вистачало тільки, щоб хтось знову копирсався в його минулому.

Він із головою занурюється у читання, аж поки його зосередженість не перериває звук жіночого голосу:

– Це ви, Девіде?

То Ґвен, і, незважаючи на застанову, зроблену кілька хвилин тому, чоловіка враз охоплює радість.

– Так.

Він обертається і бачить її на порозі, саму.

– Пригадую, ви казали, що хочете зайти до бібліотеки.

«Яка ж вона вродлива», – думає він, підводячись із крісла.

– Це просто ідеально, – каже Ґвен, заворожено роззираючись довкола.

– Ще б пак, – погоджується Девід. Чомусь був певен, що їй тут теж сподобається.

– Цікаво, куди всі поділися? – задумливо промовляє він, почуваючись, ніби хлопчисько.

– Райлі втомилася і пішла спати, – засоромившись, відказує Ґвен. – Думаю, дехто з гостей досі в їдальні, випивають по останньому келиху.

– Я можу попросити Бредлі розпалити тут камін, – каже Девід.