Читать книгу Небажаний гість онлайн

64 страница из 83

За деякий час вона виходить з ванни, почуваючись незрівнянною у шовковому пеньюарі, її шкіра м’яка і пахне трояндами. Беверлі підходить до ліжка, де сидить Генрі. Коли він підводить голову, відірвавшись від книжки, Беверлі кокетливо усміхається і, хтозна чого, раптом соромиться. Сміх та й годі.

Та його реакція зовсім не така, як вона очікувала. Генрі видається радше пригніченим. Те, що відбивається на його обличчі, точно не можна назвати радістю чоловіка, який вважає свою дружину привабливою.

Це шок.

Генрі швидко оговтується і каже:

– Вибач, люба. Я просто… дуже втомлений.

Беверлі ніби дали ляпаса, хоча насправді це до неї повертаються її ж власні слова. Жінка відчуває, як кров приливає їй до обличчя і сльози обпікають очі. Вона почувається настільки ображеною, що не знаходить підходящих слів. Як вона могла так помилятися?

– Я думала, ми приїхали сюди, щоб побути удвох, – каже вона, намагаючись не розплакатися. – Щось не здається, щоб ти був дуже в цьому зацікавлений.

Генрі глибоко зітхає і відкладає книжку вбік. А тоді тихо промовляє: