Читать книгу Небажаний гість онлайн
62 страница из 83
– Обожнюю хороший детектив, а ви? – запитує Ґвен.
7
Після вечері Ієн з Лорен – обоє трошки захмелілі – піднімаються головними сходами. Чоловік не може дочекатися, коли вони опиняться у ліжку. Їхній номер на третьому поверсі, наприкінці коридору. Коли вони нарешті дістаються туди і Лорен починає копирсатися з замком, трохи далі Ієн помічає ще одні двері. Мабуть, за ними службові сходи, що проходять задньою частиною будівлі і закінчуються десь біля кухні. У давнину ними, певно, користувалися слуги: їм би нізащо не дозволили ходити головними сходами, що прикрашають вестибюль.
Ієн натискає на клямку і штовхає двері. По той бік донизу збігають доволі вузькі прості дерев’яні східці, вкриті шаром пилу й погано освітлені.
– Що ти робиш? – питає Лорен.
– Просто дивлюся, – каже він.
– Які непристойності у тебе на думці цього разу, Ієне?
Вона у нього на думці. Ієн хапає Лорен за руку і тягне за собою.
– Ходи зі мною, мала, – каже він, пестячи її шию, і починає поволі розстібати їй блузку. – Ну ж бо, ніхто не побачить.