Читать книгу Острів Дума онлайн

198 страница из 232

Я підвівся й пошкандибав до спальні. Останнім часом я мало користався костуром, але цього вечора він мені був потрібен, дуже потрібен.

Моя краща подружка сиділа, притулившись до подушок на тому боці ліжка, який могла б займати справжня жінка, якби я її мав. Я сів, узяв її в руки і подивився в її великі, сповнені карикатурного здивування баньки: Ууууу, ти бридкий дядько! Це моя Реба, лялька, схожа на Люсі Рікардо.

– Це як візит Привиду Наближення Різдва до дядька Скруджа, – сказав я їй. – Таке трапляється. Але що ж мені тепер робити? Це не якесь там малювання. Це абсолютно не те, що просто малювання картин!

Але різниці не було, і я це розумів. Малюнки й видіння являються з людського мозку, а в моєму мозку щось змінилося. Я гадав, що зміни відбулися просто в результаті правильної комбінації травм. Або неправильної. Контрударна травма. Зона Брокá. І острів Дума. Острів зіграв тут якусь роль… яку роль?

– Підсилювача, – сказав я Ребі. – Хіба ні?

Вона утрималася від коментарів.

– Тут щось таке є, і воно діє на мене. А може, воно навіть покликало мене сюди?