Читать книгу Кат онлайн

117 страница из 129

Вогні спецмашин надавали непрозорому повітрю моторошного блакитного відтінку. Туман змочив його темне волосся і просочував вологою чотири шари одягу. Приглушував звуки, які видавали застряглі автомобілісти, поки Блейк наосліп пробирався назад, до місця злочину, йдучи на світло прожектора, що палало ззаду на пожежній машині.

– Блейку! – гукнув колезі Сандерс, несподівано вийшовши з туману, наче дешевий фокусник. Він теж змок до нитки, а ті пасма його меліруваного білявого волосся, що прилипли до його вишкіреного обличчя, стали неприродно рудими.

Ставши старшою інспекторкою, Бакстер найперше зробила напарниками двох детективів, із якими ніхто не хотів працювати. Ця звістка не викликала захвату в жодного з них. Сандерс був відомий як найбільш пащекувата людина, найбільший грубіян і найстрашніший шовініст, який досі якимось робом тримався у відділі вбивств та інших серйозних злочинів, а Блейк прославився як малодушний, підлий, хитрий засранець.

– То ви не натрапили на криміналістів, поки мандрували? – запитав Сандерс із акцентом кокні.