Читать книгу Кат онлайн

94 страница из 129

– Ця тварюка явно завелика, щоб із нею жартувати, – продовжила Кертіс, радіючи, що він погодився.

Раптом Руш трохи збентежився:

– Наскільки велика ця тварюка?

Бакстер примудрилася надягнути піжамну сорочку з візерунком-тартаном навиворіт, хоча не припустилася цієї помилки з такими самими штанями: їх вона просто надягнула задом наперед.

Вона випила ще одну велику склянку гіркої води з-під крана, поки якісь неприємні пожильці далі по коридору стукали у двері й грюкали ними. Коли Бакстер повалилася на ліжко, їй здалося, ніби стеля злегка звивається, і її почало нудити. Під звуки міста, що долинали з-за вікна, вона навпомацки знайшла свій телефон, обрала ім’я Едмундса й набрала його номер.

– Що таке?! – вигукнув Едмундс, різко сівши на ліжку.

У ліжечку в кутку кімнати заплакала Лейла.

– Котра година? – простогнала Тіа, яка щойно знову вклала її спати.

Коли дезорієнтація розсіялася, до Едмундса дійшло, що його телефон дзвонить унизу. Він спромігся спуститися зі сходів будиночка, побачив на екрані ім’я Бакстер і відповів: