Читать книгу Кат онлайн

98 страница из 129

– Я тримаюся гіпотези про секту. Не бачу жодного іншого пояснення, – сказав він.

У Бакстер постукали в двері.

– Вибач. Зачекай.

Едмундс, іще трохи розчистивши простір довкола себе, послухав далекі голоси:

– Привіт. Ой, ви розмовляєте телефоном.

– Ага.

– У нас у номері Кертіс виникла дещо делікатна ситуація. Втім, це не терміново… Знаєте? Я певен, що ми можемо з цим розібратися.

– Та нічого. Тільки можна мені спершу договорити?

– Звісно. Дякую.

– Всього кілька хвилин.

Зачинилися двері. Щось голосно зашурхотіло, а тоді повернувся голос Бакстер, як ніколи гучний:

– Вибач, що так вийшло… Отже, у нас досі всього один зв’язок: двоє із жертв пов’язані з «Лялькою».

– Та й те практично не зв’язок, – відповів Едмундс. – Одна з них була просто якимось хлопакою з таким самим іменем, як у Вульфа; інша жертва була самим «Лялькарем». Тут узагалі немає логіки.

– Тоді, напевно, краще зосередитися на вбивцях. Ми знаємо, що десь має бути якийсь зв’язок.

– Пішаки, – сказав Едмундс. – Згоден. Ми не матимемо жодних шансів здогадатися, на кого вони можуть полювати наступного разу, якщо не знатимемо, чого вони намагаються досягти, а цього ми ніколи не зрозуміємо, якщо не знатимемо, що їх пов’язує.