Читать книгу Кат онлайн

97 страница из 129

Кертіс стенула плечима.

– Я не встигла подякувати вам сьогодні як годиться, – промовила вона, явно трохи присоромлена.

– Подякувати?

– За минулий вечір.

– Та немає за що, – щиро відповів він і озирнувся, щоб усміхнутися Кертіс, але її очі округлилися від страху.

Руш поволі перевів погляд слідом за нею на підлогу. На килимі перед ним сидів величезний, завбільшки з тарілку, павук.

Руш застиг і прошепотів:

– Приведіть Бакстер.

– Що?

Раптом павук побіг просто на нього. Руш заверещав, кинув капець і чкурнув до дверей.

– Приведіть Бакстер! – заволав він, коли вони обоє знову дременули в коридор.

Щоб не заважати Тіа з Лейлою заснути, Едмундс махнув рукою на холоднючий дощ і босоніж побіг своєю багнистою садовою ділянкою до сараю. Ввімкнув убоге світло й насухо витер ноутбук.

Вай-фай ловив досить добре, щоб він відкрив новинний матеріал і план Мангеттена. Відтак Бакстер нечітко, проте детально розповіла йому, що сталося.

– Я не розумію, – зітхнув Едмундс.

Бакстер була розчарована. Вона вже звикла очікувати від свого найкращого друга неможливого.