Читать книгу 11/22/63 онлайн

309 страница из 325

Якщо я скажу йому чисту правду – залишивши, звісно, безумну частину за дужками, – він може повірити. Завдяки тому, у що він уже вірить. Тому, що він знає серцем.

– Він збирається зробити те саме знову.

Він уже було відкрив рота, щоб перепитати, що я маю на увазі, але зупинився. Очі його широко розплющились.

– Ти хочеш сказати… її? – глянув він у бік живоплоту. До цього я навіть не був певен, що він знає, що там, за живоплотом.

– Не тільки її.

– Когось з дітей теж?

– Не когось, усіх. Якраз зараз він напивається, Теркотте. Доводить себе до того свого оскаженіння. Ви самі добре знаєте, який у нього буває стан, хіба ні? Тільки після цього разу не буде ніяких намагань прикритися. Йому це без різниці тепер. Це накопичувалося від його останнього запою, коли Доріс врешті втомилася від побоїв. Вона показала йому на двері, ви це знали?

– Всі про це знають. Він живе у меблявих кімнатах, там, на Милосердя.

– Він намагався повернутися, сподівався її умилостивити, але його чари не діють на неї більше. Вона бажає розлучення, й оскільки він врешті зрозумів, що не може від цього її відмовити, розлучення він збирається їй надати за допомогою молотка. А потім тим же способом розлучитися й зі своїми дітьми.