Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

7 страница из 77

За декілька хвилин почула від батька тихе запитання:

– То що, Пересопниця має готуватися до весілля?

Радислава зачервоніла округлим личком, опустила очі й прошепотіла:

– Має.

За мить зала так уся й загуділася, коли боярин Пилип Довгодум сповістив про те, що за три дні донька його повінчається з боярином Мстиславом В’яженичем. Лунали вигуки та побажання довгого щастя та міцної родини, принесли челядні ще меду та заморського вина дорожезного, а Радислава все стримувала себе, аби не обертатися занадто часто та не дивитися на нареченого свого, не в змозі надивитися. Й так вірити хотілося їй, що оцей боярин, що сидів поряд неї й усміхався їй, на все життя подарує їй щастя та кохання, як то вчинив батечко, заробивши матінку надзвичайно щасливою та коханою. Й як раділося серденько її юне на наївне тому, що нарешті віднайшла їй доля мужа жаданого, такого мужа, до котрого припалося й серце її, й душа дівоча.

На другий день Пилип Довгодум влаштував лови для шанованих гостей.

А Пересопниця готувалася до весілля.