Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

76 страница из 77

– Ти не звикла до подібного?

– Ні, не звиклася. Я народилася та зросла в юрті… хоч багатій та великій, та все ж таки в юрті, яка так різниться від вашого слов’янського помешкання. Прикрашена повстю та візерунками, юрта наша була мені єдиним домом, я звиклася до неї й не знала іншого дому. А ви мешкаєте в таких розкошах… мовби хан у Сараї чи Каракумі.

Радислава у відповідь тільки розсміялася.

– Та хіба ж це розкоші? Ти не бачила кам’яного палацу мого батечка, в якому я народилася й зросла, – отам справжні розкоші. Але годі вже, йди влаштовуйся до мого ложа й розповідай, як ти потрапила до полону.

Біль у серці Радислави від зради й нелюбові Мстислава не ослабшав, серце все також продовжувало болітися, але вона прагнула відволіктися від тих журних та виснажливих думок, що вже котрий день витинали з неї душу… бо ж відчувала – як далі перебуватиме під їхньою владою, то геть збожеволіє. Вона має, неодмінно має хоча б трішки відволіктися від думок про Мстислава з Устинією та його нелюбов до неї самої.