Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

73 страница из 77

Й вже за хвилину Радислава з жахом та відвертою огидою спостерігала за тим, як небажані гості її починають пригощатися тими наїдками, які Мстислав наказав приготувати для них… як неохайно руками брудними пхнуть вони до пащ своїх порослих бородами великі кусні м’яса й жеруть їх, наче зголоднілі собаки, майже не прожовуючи й проковтуючи з такими звуками, що Радиславу аж нудило. Вона знову перехопила на собі уважний погляд Ариундея, котрий спостерігав за нею з незрозумілою їй пильністю, але ніяковіння за свою огиду поведінкою його людей зовсім не відчула. Чомусь погляд його уважний почав її чи то нервувати, а чи то дратувати, й вона навіть зраділа була, коли Мстислав наказав їй присісти поряд нього й чогось попоїсти. Але ж охоти до наїдків зовсім не мала, тому лиш тільки копирсалася в мисці з овочами та тушкованим м’ясом зайця й неуважно слухала розмову чоловіка з його товаришем Ариундеєм. Образа на Мстислава продовжувала все сильніше й сильніше стискати їй серце й наче розширювати ту прірву, що поклалася була між ними з того часу, як посталися вони перед вівтарем і повінчалися шлюбом святим, що мав з’єднати нерозривно на віки вічні, а навпаки ж, роз’єднав їх двох. Можливо, не було на цей шлюб волі Божої, тому й трапилося так, що вона втратила мужа свого, ледь встигнувши заробитися йому жоною, й шлюб їхній був лиш тільки помилкою її великою. Тою помилкою, не допустилася б вона якої, то й не мала би зараз страждати.