Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

74 страница из 77

Після обіду того та пригощання щедрого Мстиславом ординців Радислава змогла нарешті піти до своєї світлиці, наостанок змусивши себе досить приязно всміхнутися до товариша мужа. Темні, майже чорні очі Ариундея уважно поглянули на неї, викликавши несподівано незрозуміле хвилювання, на яке вона тільки роздратувалася й пішла геть, продовжуючи спиною відчувати на собі той погляд. Він був ворогом – безжальним та жорстоким ворогом, й вона ніяк не мала об тім забуватися. Він міг ото так приємно та мило всміхатися, але це ніяк не змінювало його звірячого нутра, прихованої холодної сутності вбивці, що винищував непокірних людей на її землі, мов тих щурів.

Біля дверей з зали вона зупинилася й поглянула на подаровану рабиню. Всміхнулася м’яко, щиро жалкуючи цю нещасну, котра потрапила до пазурів звірів, вихоплена з отчого дому. В чомусь ця дівчинка була подібна до неї самої – така ж перестрашена й самотня, та й сумувала за батечком і матінкою. Радислава простягнула до Айбіки руку.

– Не бійся мене… я тебе не ображу.