Читать книгу Просто гра онлайн

4 страница из 86

– Що з нами буде? – промовила вона, кусаючи губи. – Ми ж поклялися зберігати таємницю до скону.

– Людське життя – найбільша таємниця, – промовила Алла Володимирівна, – воно непередбачуване, і ми не знаємо, чого від нього чекати завтра. Головне, що ми живі, здорові, а решту можна владнати, заробити, придбати.

– Я маю знову понести втрату, – приречено промовила Наталія.

– У житті є закон рівноваги, – зітхнула жінка, – коли в одному втрачаємо, в іншому щось додається.

Прекрасне життя починається з прекрасних думок.

Омар Хайям1996 рік

Ірина прийшла до будинку подруги по обіді, знаючи, що її батьків у цей час не буде вдома. Наталія, побачивши Іру у вікно, вибігла їй назустріч.

– Іринко! Яка ти молодець! – кинулась вона обіймати дівчину. – Ходімо до мене!

– Ти сама вдома? – про всяк випадок запитала Ірина.

– Сама! Та пішли вже! У мене є батончики! Хочеш «Снікерс»? Чаю зараз зроблю. Ти вже з роботи?

– Так, сьогодні раніше пішла з ринку, – відповіла дівчина, заходячи до будинку. – Торгівля сьогодні ніяка, нема виторгу ні в мене, ні в мами. Уяви тільки: у сусідів покупців хоч греблю гати, а нам як пороблено. І товар новий завезли, а зиску ніякого. Я плюнула на все, зачинила контейнер й одразу до тебе.