Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

23 страница из 95

Він залишався б тут і довше, але, почувши жваві голоси сестер, які повернулися в будинок, миттю схопився, попрощався зі мною поцілунком і сказав, що абсолютно полонений мною. Він так само швидко зник, як і з’явився, а я, схвильована, залишилася сильно враженою. І з великою радістю.

Усе це було б добре, але біда в тому, що я була щира у своїх наївних почуттях, а він бавився. Відтоді голова моя пішла обертом, я була просто сама не своя від таємної гордості й блаженного по

чуття кохання. При цьому я зовсім забула про чесноти: я могла б дозволити йому будь-які вільності.

Незабаром він знову зумів захопити мене зненацька. Розрахунок його був правильний: панянки з матір’ю вирушили в гості, молодший брат поїхав до заміського маєтку, а голова родини вже майже тиждень був у Лондоні. Старший так старанно стежив за кожним моїм кроком, що йому було відомо, де саме я перебуваю будь-якої хвилини; я ж не знала, що він удома. Усе повторилося – лише з тією різницею, що в цей час я сиділа за роботою у своїй кімнаті, а служниці були зайняті прибиранням на нижньому поверсі. Він вбіг, не постукавши, ногою зачинив двері, кинувся до мене й обійняв. Він був зі мною дуже палким, можливо, вважаючи мене надто поступливою, – адже я не пручалася, коли мене обіймали і цілували. Однак, коли тобі приємно, чомусь забуваєш про опір.