Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

25 страница из 95

Почав він з того, що, увійшовши до мене, обернувся і замкнув за собою двері.

– Міс Бетті,– сказав він, – тепер, якщо хтось і з’явиться, то не застане нас наодинці.

Я легковажно зауважила, що ніхто не з’явиться, адже в будинку немає нікого, крім прислуги.

– Ось і чудово, мила, – посміхнувся він, – проте обережність не завадить.

У проміжках між незліченними поцілунками він захоплено бурмотів, як пристрасно мене кохає. Що поки ще не може розпоряджатися своїм статком, але знайде можливість зробити нас обох щасливими, і що неодмінно одружиться зі мною. Я була ще вся у вогні після його першого відвідування і мовчала, віддаючись його пестощам. Дурна, я ще не розуміла тоді, до чого він хилить, і чинила так, ніби й не існує іншого кохання, крім того, яке вінчає шлюбний союз. Украй знесилена, я дозволила йому знову віднести мене на ліжко.

Він дозволяв собі такі вольності, про які не годиться розповідати, а я тієї хвилини не в змозі була відмовити йому будь у чому, навіть якби він зайшов набагато далі.