Читать книгу Мюнхен онлайн

48 страница из 98

Леґат відчув, що зашарівся.

– ПМ вирішив, що записи наради йому не потрібні.

– А це що тоді?

– Промова для вечірнього радіовиступу. Він просив занести її, щойно вона буде надрукована.

– Добре. Гаразд. Давайте сюди. – Клеверлі простягнув руку. – Я сам занесу.

Леґат неохоче віддав сторінки. – Перевірте, як там Бі-бі-сі.

Клеверлі зайшов до зали засідань. Двері зачинилися. Леґат дивився на білі фарбовані панелі. Значимість людини залежала від перебування в приміщенні, де ухвалюють рішення. Мало хто розумів це правило краще за головного особистого секретаря. Г’ю чомусь відчув себе приниженим.

Раптом двері відчинилися знову. Нижня частина лиця Клеверлі перекосилася від посмішки, схожої на гримасу.

– Йому потрібні тільки ви.

Разом з прем’єр-міністром за круглим столом сиділо десятеро чоловік. Леґат охопив їх поглядом: очільники відомств, Велика трійця, міністри домініонів, міністр координації оборони, а також Горес Вілсон і постійний заступник міністра закордонних справ сер Александер Кедоґен. Вони слухали виступ військового аташе полковника Мейсона-Макфарлана.