Читать книгу Мюнхен онлайн

67 страница из 98

Шановний містере Чемберлене! Під час нашої бесіди я ще раз сказав серу Горесу Вілсону про моє остаточне рішення…

Усього було десь сім абзаців, деякі великі. Загальний тон був войовничим: чехи зволікають, їхні заперечення проти негайної окупації німцями Судетів мають надуманий характер і взагалі Прага намагається «розпалити загальну війну». Останнє речення, яким так пишався Вайцзеккер, не давало особливої надії на мир:

Лишаю на Ваш розсуд, чи у світлі вказаних фактів Ви вважатимете за доцільне докладати зусиль, за які я Вам ще раз щиро дякую, аби спонукати уряд в Празі ухвалити розумне рішення в останню хвилину.

У кінці друкованого на машинці листа – недбалий підпис Адольф Гітлер.

До кабінету Вайцзеккера Хартманн дістався тієї миті, коли фрау Вінтер усе замикала, збираючись додому. На ній був модний капелюшок з широкими крисами. Вона здивовано витріщилася на Пауля:

– Гер Хартманн? Статс-секретар досі в канцелярії.

– Знаю. Мені незручно просити вас… я б не просив, якби це не було так важливо.