Читать книгу Мюнхен онлайн

68 страница из 98

– Про що?

– Не могли б ви швиденько зробити копію цього документа?

Він показав їй листа з підписом. Очі в неї розширилися. Вона зиркнула ліворуч і праворуч по коридору, повернулася, відімкнула двері й увімкнула світло.

Вона впоралася за п’ятнадцять хвилин. Хартманн стояв на варті в коридорі. Вона не промовила ні слова, поки не закінчила.

– Схоже, він має твердий намір почати війну, – сказала ніби між іншим, не відвертаючись від друкарської машинки.

– Так. А англійці своєю чергою хочуть уникнути її. На жаль.

– Ось. – Вона витягла з машинки останню сторінку. – Ідіть.

Коридор ще був порожній. Пауль хутко пройшов увесь шлях назад і щойно дійшов до останнього прольоту сходів до вестибюля, як помітив фігуру в чорному мундирі СС, що поспішала до нього по мармуровій підлозі. Голова штурмбаннфюрера Зауера, працівника особистого кабінету Ріббентропа, була опущена; якусь мить Хартманн зважував можливість уникнути зустрічі, але Зауер підвів погляд й упізнав його. Есесівець здивувався.

– Хартманн?

Офіцер, який був приблизно ровесником Пауля, мав якесь знебарвлене обличчя, біляве волосся, бліду шкіру, ясно-блакитні очі.