Читать книгу Право на вбивство онлайн

67 страница из 92

– Ти займаєшся, – Кир’ях спробував хоч якось підбадьорити.

Він прекрасно знав, що має на увазі Єгор, проте не бачив жодної можливості допомогти.

– Ти ж чудово розумієш, про що я.

Двері кабінету відчинилися, Єгор приречено звів погляд, очікуючи побачити, як сюди заходить Гусейнов чи Гочмановський. Проте то лише зазирнув один з оперативників, шукаючи Войтюка. Єгор з полегшенням зітхнув.

– Він буде на дев’яту, донька захворіла, – пояснив Скляр і не без задоволення подивився, як колега зачиняє двері з протилежного боку.

Попри те, що побоювання не втілилися, серце в нього стислося: все одно обоє слідчих скоро прийдуть, а відтак почнеться новий марудний день на службі.

– Єгоре, ти слідчий. Такі твої обов’язки: сидіти тут і виконувати більше паперової роботи. Це ми з Льошею бігаємо містом.

– Ніколи не хотів бути слідчим – пішов на повідку батька. Мені більше до смаку оперативна робота.

– Я помітив це, – усміхнувся старший колега й прочистив горло. – І, я тобі скажу, у тебе це чудово виходить. Якщо тобі так це подобається, спробуй змінити посаду. Хтозна, можливо, вийде, – стенув плечима Женя.