Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

12 страница из 63

Беата вкотре підбігла до дзеркала, припоряджуючи пишні спідні юпки. Камеристки[5] ледь устигали за нею. Від самісінького ранку все крутилося навколо її причепурювання. Навіть королева Бона Сфорца приставила свою камеристку, щоб та глянула, чи в Беати все гаразд. Та мовчки споглядала всю цю катавасію й чекала, щоб нарешті додати красунечці-нареченій фінальний королівський шліф.

Беата покладалася на свою камеристку Алоїзу.

– Ну ж бо, швидше, – наказувала Алоїза помічницям Павлині та Аделії, беручись до найважливішого етапу прибирання нареченої.

Молоденькі помічниці вже тримали сукню напоготові. Нарешті Беата, мов білий ангел, стояла посередині покоїв.

Вона вкотре покрутилася перед дзеркалом і похитала головою:

– Ось тут ще трохи недобре, Алоїзо. Тут також підбери, а тут – потягни! І тісніше зашнуруй корсет. Ще тісніше, – повторювала Беата, набираючи повні груди повітря і втягуючи мало не до хребта живіт.

Алоїза взялася сильніше смикати за тоненькі білі шнурівки корсетки:

– Уже більше не йде, пані. Ви можете знепритомніти.