Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

13 страница из 63

Беата закопилила губу й незадоволено глянула на Алоїзу.

– Придворна модистка все виміряла до рубчика. Може, у пані перед весіллям трохи додалося до талії? – почула за плечима голос камеристки королеви Бони, якій теж палець у рот не клади.

– Додалося? – фиркнула Беата. – Тут усім до моєї талії, як сім верст до небес! – просичала крізь зуби.

Нарешті сукня лягла, мов вилита! Залишилося припудрити носик, вибрати парфуми, вдягнути намисто, золоту діадему, каблучку, зав’язати на атласних черевичках срібні стрічки. Потім іще десять разів перев’язати їх, щоб було так, як цього хоче Беата. Далі двадцять разів поправити діадему, підтягнути панчішки, підправити шпильки.

Королівський цирульник пан Боніфацій досі стояв напоготові, щоб укотре перевірити свій витвір мистецтва.

Беата зиркнула на себе в дзеркало: Ілля буде на сьомому небі. Ради неї, Беати Косцелецької, він відмовився від шлюбу з красунечкою Барбарою Радзивілл. «Подейкують, буцімто Барбара – найвродливіша у Великім князівстві Литовськім. Вони ще не бачили, що таке справжня врода!» – гордо глянула на себе Беата й високо задерла носа.