Читать книгу Острів Дума онлайн

105 страница из 232

IX

Ілсин літак прибув на десять хвилин раніше розкладу. Вона сяяла у вицвілих джинсах і в майці університету Браун, і я не розумів, як це Джек не закохався в неї просто там, посеред терміналу Б. Вона кинулась мені в обійми, обцілувала все обличчя, а відтак, регочучи, коли я почав хилитися вліво на костур, підхопила мене. Я познайомив її з Джеком і вдав, ніби не помічаю крихітний діамант (поза всякими сумнівами придбаний у Зейлса), що спалахнув на підмізинному пальці її лівої руки, коли вони здоровкалися.

– У тебе чудовий вигляд, татусю, – сказала вона, коли ми вийшли у духмяне грудневе надвечір’я. – Ти засмаг. Це вперше з того часу, як ти будував рекреаційний центр у Лілідейл-парку. Та ти ще й погладшав. Не менш як на десять фунтів. Правда ж, Джеку?

– Тобі краще судити, – посміхаючись, відгукнувся Джек. – Я піду по машину. Ви почекаєте тут, бос? Я скоро.

– Я в порядку.

Ми, з її двома сумками й комп’ютером, чекали на хіднику. Вона посміхнулася мені просто в очі.

– Ти ж помітив, тату? – спитала. – Не прикидайся, ніби ні.