Читать книгу Острів Дума онлайн

108 страница из 232

Я побачив свою орендовану машину, але Джекові ще треба було під’їхати. Водії навкруги безупинно підбирали пасажирів. Я сперся боком на костур і обійняв свою дочку, котра подолала довгу путь від Каліфорнії, щоби побачитись зі мною.

– Не будь такою суворою до матері, окей?

– Тебе навіть не хвилює те, що…

– Найбільше мене хвилює сьогодні те, щоб ти й Мелінда були щасливими.

Я побачив у неї плями під очима і зрозумів, що хоч яка вона юна, а переліт її таки втомив. Подумав, ось вона добре виспиться, і все буде гарно. Якщо мої передчуття щодо її бойфренда правильні – я мав надію, що помиляюся, проте гадав, що ні – наступного року на неї очікує чимало безсонних ночей.

Джек уже спромігся доїхати до терміналу компанії «Ер Флорида», проте ми ще мали час.

– У тебе є фото твого хлопця? Допитливий тато воліють знати.

Ілса розквітла.

– Заб’ємо.

Світлина, яку вона дістала зі свого червоного шкіряного портмоне, була в прозорій пластиковій упаковці. Ілса витягла її і подала мені. Я зрозумів, що цього разу моя реакція не була такою помітною, бо з її лиця не зникла приязна (насправді дещо глупувата) усмішка. А що я? Я відчув себе так, ніби проковтнув щось таке, чому не слід проходити крізь людське горло. Скажімо, шматок свинцевої картечі.