Читать книгу Острів Дума онлайн

16 страница из 232

Мене не обходила ніяка гра; мене турбувало, щоб він краще назирав за дорогою. Я повсякчас здригався, коли мені здавалося, що машина надто наблизилася до осьової. Ціпенів, хапаючись за неіснуюче пасажирське гальмо. Про те, щоб самому колись знову сісти за кермо, навіть не йшлося. Хоча Бог полюбляє сюрпризи. Так каже Ваєрмен.

Королева Реабілітації Кеті Ґрін мала досвід єдиного розлучення, проте вона перебувала на одній хвилі з Томом. Пам’ятаю, якось вона сиділа в трико, нога на ногу, тримаючи мої ступні, дивлячись на мене з похмурим обуренням.

– От ти тепер такий, щойно випущений з Мотелю Мертвяків, ще й вкорочений на руку, а вона хоче раптом з тобою порвати. Через те, що ткнув її пластиковим шпитальним ножичком, коли ледь пам’ятав власне ім’я? Ой, трахайте мене, а я поплачу! Хіба їй важко зрозуміти, що зміни настрою і втрата короткотермінової пам’яті після таких травм – звичайнісінька справа?

– Вона розуміє, що боїться мене, – сказав на це я.

– Ой? Тоді послухай свою мамуню, Сонячний Джиме[14]: якщо ти наймеш гарного адвоката, їй доведеться заплатити за свою черствість. – Її реабілітаційно-гестапівський чубчик упав їй на очі, і Кеті його різко здмухнула. – Вона мусить заплатити. Повторюю для тупих: Ти ні в чому не винний.