Читать книгу Острів Дума онлайн

96 страница из 232

– Якщо ти гадаєш, що я не хочу зустрічати Різдво з тобою і дівчатками у Палм Дезерті, ти маєш рацію. Ти зможеш там допомогти фінансово, і, я сподіваюся, твої батьки зрозуміють, що я також до цього долучився…

– Я не вважаю, що зараз на часі підпрягати до нашої дискусії твою чекову книжку!

І лють до мене повернулася просто враз. Мов чортик вистрибнув зі смердючої коробки. Я мало не сказав їй – та виїби сама себе, ти, чорнорота курва. Але промовчав. Почасти тому, що в мене вийшло би або чорножопа куртка, або човнорила курка. Чомусь я був у цьому впевнений.

Принаймні справу було закрито.

– Едді? – промовила вона агресивно, готова зчепитися зі мною, якщо я дам привід.

– Я нікуди не підпрягаю мою чекову книжку, – сказав я, уважно добираючи кожне слово. Промовлено всі слова було правильно. Мені полегшало. – Просто я хотів сказати, що моя присутність біля ліжка твого батька аж ніяк не прискорить його одужання.

Хвиля злості – справжня лють – ледь не вихлюпнулася словами про те, що біля свого ліжка я його також не бачив. І знову мені вдалося стриматися, хоча цього разу я аж упрів.