Читать книгу Загадкова кімната онлайн

12 страница из 105

Сходи риплять і стогнуть під нашими кроками.

– Ви вже дивились якісь інші кімнати? – питає він.

Я хитаю головою, хоча напевне знаю, що він цього не побачить.

– Ні. Це перша, яка привернула мою увагу. А до вас приходили інші потенційні квартиранти?

– Кілька, – озивається він. – От минулого тижня актриса завітала. Наче приємна дівчина, але, ніде правди діти, хоча акторська професія вся така крута й гламурна, та стабільності в ній немає. Немає роботи – отже, немає грошви платити за кімнату. – Він озирається на мне. – Ми не збираємося займатися благодійністю.

– У мене постійна робота, – квапливо запевняю я його. – І я працюю на одному місці вже впродовж чотирьох років. А ще в мене є рекомендації й довідка з поліції, що я не стою в них на обліку.

Він зупиняється на горішньому майданчику й розвертається до мене. Вигляд у нього неабияк потішений.

– Довідка з поліції? А ви серйозно підійшли до справи. Мені це подобається.

Я встигаю трохи захекатися, поки ми дістаємося горішнього майданчика.

– От кімната. – Джек указує на двері просто перед нами, в кінці дуже короткого коридору. Вони пофарбовані в пересічний матовий білий колір і виглядають так, наче лиш на мене й чекали все життя.