Читать книгу Загадкова кімната онлайн

49 страница из 105

Збираю всю свою мужність.

– Джеку, я хочу, щоб ви пішли.

– Що? – Він здається здивованим, наче й справді не розуміє, чому мені кортить, щоб він забрався звідси.

– Те, що ви робите, – нечесно стосовно вашої дружини.

Він здіймає келих.

– Єдине, що я роблю, – це пригощаю вас шампанським. Мушу додати, що воно мені коштувало грубих грошей, до речі. А роблю це я задля того, щоби привітати вас у вашому новому помешканні.

Навіть до пуття не прочитавши угоду, ставлю розгонистий підпис на обох примірниках і зводжуся.

Витягнувши руку якнайдалі, віддаю йому його примірник. Я не хочу, щоб він до мене наближався.

– От ваша угода, всі крапки над «і» розставлено, тому йдіть, будь ласка.

Раптом його увагу привертає якийсь звук за дверима.

– Ви чули?..

Хотілося б мені, щоб це був звук ляпасу, який би він від мене отримав. Але натомість я також дослухаюся. Й нічого не чую. Джек незугарно притуляє келих на шафку біля ліжка й квапиться до дверей. Від щойної впевненості «Джека-мастака» й сліду не стало. З вправністю досвідченого грабіжника він нечутно відсуває засувку. Ледь прочиняє двері.